"Счастья много не бывает", або про солоденьке в моєму творчому житті

Останній місяць в мене просто наповнений приємними сюрпризами -я виграла дві цукерочки, отримала подарунок по осінній грі-обміннику на своєму любимому бісерному сайті biser.info. Але про все по порядку.
Спочатку до мене завітала цукерочка від Тетяни, яка подарувала мені брошечку, а моїм малятам солоденькі цукерочки "Білочка" (по зрозумілим причинам цукерки до фотосесії не дожили...)
Потім до мене прийшов подарунок з Білої Церкви від майстрині з чудовим і зовсім не українським іменем Наргіз

І завершилась епопея з подарунками цукерочкою від Олександри Anfisa2505 з Києва - тут і набір для вишивки (ще жодного разу не пробувала вишивати такі набори), і чеський бісер, і тонесенькі японські голочки (вже взяла одненьку до роботи) , і мило ручної роботи у вигляді метелика

так приємно, що чужі і зовсім незнайомі тобі люди можуть подарувати тобі просто так маленький промінчик сонця. Дякую вам, мої любі!!!!

Комплект "Мрія... про життя"

Памятаєте, я вам нещодавно показувала свій перший вишитий браслетик - результат МК у Ані Бистрик? так ось, я вишила до нього кулон і тепер можу похвалитись цілим вишитим комплектом. Як вам?

Жгутик Маки

Черговий жгутик, звязаний доволі давно, який теж чекав ремонту фотоапарата

І ще нещодавно натрапила на чудовий вірш про маки
МАКИ (Руденко Микола)
Це так було: тут, під горою, ніч,
А десь по той бік починався ранок.
Шукаючи казкових самобранок,
Ми ранкові виходили навстріч.

Витрушувала з неба свій рукав
Богиня вроди — голуба Венера.
Та й натрусила: мов огнисті пера,
Палахкотіли маки поміж трав.

Спливав над скелями легкий димок. Вам казки треба?..
Ось вона, будь ласка! І дудкою вівчарика–підпаска
У маках дуденів прудкий струмок.
А маки то сміялись, то, ачей,
Щось шепотіли в далі неозорій…

Отак, напевне, виглядають зорі
У вимірі, незримім для очей.
Там є свої луги, свої моря.
І, може, хмари — це небесні маки.
Для цього зараз є усі ознаки —
Їх підсвітила вранішня зоря.

Радій красі — хай диво не зника,
Нехай співа в тобі клітина кожна…
Якби ж у те було повірить можна,
Що ти усюди, земле, отака!

Озвався біль, який давно несу:
Навчіть мене, до смутків неохочі,
На все у світі затуляти очі.
Щоб тільки бачити оцю красу,

Навчіть, щоб я нарешті поборов
Ці зойки над гірською течією:
То проступає із землі моєї
Розхлюпана в тисячоліттях кров. 

Жгут Буковинський

Нарешті у мене чудова новина - мій фотоапарат відремонтували (правда, якщо б цього не зробили, я б впросила таки чоловіка купити мені новий цифровик, але ...) і я нарешті зможу показувати вам свої нові роботи
Одна з них - це жгут Буковинський.

Жгутик доволі товстенький, має в діаметрі 15 чеських бісеринок, це поки що найбільше для мене.
Взагалі, що стосується жгутиків з бісеру, то я собі склала таку  обовязкову програму "Що повинен звязати справжній бісерщик" - мене чекає вже біля десятка схем, які я собі облюбувала, і цей список щораз доповнюється. А ще для мене вязання жгутів - це чудовий спосіб скоротати час, коли я чекаю свого старшенького Андрійка на танцях. І чудовий супровід до серіалу, на який я зараз підсіла (скажу по секрету, це "Великолепный век")
А ще я почала нарешті освоювати фотошоп завдяки одній чудовій дівчині Вікторії (вона робить пречудові ляльки) - тому сподіваюсь, що мої фотографії ставатимуть дедалі кращі

Браслет "Мрія...про життя"

Починаючи з того часу, як я вперше зайшла на сайт Бисерінфо, я мріяла про вишитий браслет, але ніяк не могла зібратися з духом його зробити. Але цього літа я зробила собі подарунок на ДН - поїхала на МК по вишивці браслета на жорсткій основі в техніці псевдосутаж до талановитої майстрині Ганни Бистрик. Мк пролетів дуже швидко, Ганна дала багато порад по техніці вишивки (і не тільки браслета), вона прекрасна і проста у спілкуванні людина. Вперше працювала з таким дрібним бісером, з такими прекрасними матеріалами (підбір матеріалів, поєднання кольорів _ все заслуга Ані) - в центрі натуральний каміль шунгіт, бузкові крапельки аметисту, перли, чеський бісер, дропси, металева основа. Все зробити я звичайно не встигла, доробляла вдома, потім була поломка фотоапаратара - і нарешті дівчина Вікторія,яка шиє чудові ляльки-тільди, зробила мені довгоочікувані фото. Була впевнена на 100% відсотків, що залишу собі. Але буквально вчора мені подзвонила знайома з Франції (вона побачила фото браслета на моїй сторінці в Однокласниках) і попросила продати - вона хоче зробити подарунок своїй подрузі, яка хвора на рак і невідомо, скільки часу їй залишилося. Спочатку я думала зробити повтор, але почувши причину поспіху - таки продаю, собі ще зроблю. Так браслет з "Мрії" перетворився в "Мрію ...про життя". Нехай дарує новій власниці надію і наостанок ще багато фото браслета